ПРО ДIВЧИНКУ НАТАЛОЧКУ I СРIБЛЯСТУ РИБКУ



Категории Микола ТрублаÏНi ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Казка У горному глибокому озерi жила маленька срiбляста рибка. По тому самому озеру плавав великий бiлий лебiдь з довгою шиєю i могутнiм дзьобом. Одного разу зустрiв лебiдь рибку i хотiв ïï з'ïсти. Стала срiбляста рибка проситися: — Не ïж мене, лебедю, красеню бiлокрилий, велетню чорнодзьобий! Сказав тодi лебiдь: — Дiстань менi черевички, бо лапи моï у водi мерзнуть. Дiстанеш, тодi я тебе не ïстиму. Не дiстанеш — з'ïм. Швидко попливла рибка по озеру шукати черевички. Кругом побувала, на дно спустилася, нiде черевичкiв для лебедя не знайшла. Пiдпливла тодi до берега пiд очерет i заплакала. Почула той плач зелена жабка-скрекотушка i питає: — Рибко срiбляста, чого ти плачеш? Розповiла рибка жабцi про своє горе. — Я тобi допоможу, — сказала зелена жабка, — пiдожди мене тут. Залишила рибку мiж очеретами, а сама на берег виплигнула i заквакала: Ква-ква, ква-ква, ква-ква! Почув це горобчик-молодчик, що сидiв на високiй вербi, i у вiдповiдь зацвiрiнчав: Цвiрiнь-цвiрiнь, цвiрiнь-цвiрiнь! Розповiла жабка горобчиковi про бiду рибки срiблястоï i попросила дiстати черевички. Полетiв тодi горобчик-молодчик в садок, де гуляла маленька дiвчинка Наталочка. Як довiдалась Наталочка, що лебiдь рибку хоче з'ïсти, швиденько принесла горобчиковi своï старенькi черевички i наказала: Лети швидше, швидше, щоб рибку врятувати! Горобчик-молодчик полетiв i оддав черевички зеленiй жабцi-скрекотушцi. Жабка плигнула у воду i подала ïх рибцi срiб-лястiй. Зрадiла рибка, зараз же попливла до лебедя. Черевички тi лебедевi дуже сподобалися, i вiн пообiцяв тую рибку срiблясту не чiпати. Переказала свою подяку срiбляста рибка жабцi-скрекотушцi, жабка — горобчиковi-молодчиковi, а горобчик — Наталочцi.
ПРО ДIВЧИНКУ НАТАЛОЧКУ I СРIБЛЯСТУ РИБКУ